1. Словник української мови у 20 томах

романсувати

РОМАНСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко.

Те саме, що залиця́тися.

Гусари розвеселились і почали романсувати з паннами (І. Нечуй-Левицький);

Якби їй був хто сказав, що її дочка буде романсувати, коли ще над її колискою сиділа, то була б цього, певно, не стерпіла (Н. Кобринська);

Та книжечки почитує, бо їй ще романсувати хочеться, а та лежить цілими днями біля телевізора (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романсувати — романсува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. романсувати — -ую, -уєш, недок., рідко. Те саме, що залицятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. романсувати — див. женихатися Словник чужослів Павло Штепа
  4. романсувати — ЗАЛИЦЯ́ТИСЯ без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким (маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. романсувати — РОМАНСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Те саме, що залиця́тися. Гусари розвеселились і почали романсувати з паннами (Н.-Лев., III, 1956, 150); Якби їй був хто сказав, що її дочка буде романсувати, коли ще над її колискою сиділа, то була б цього, певно, не стерпіла (Кобр., Вибр., 1954, 9). Словник української мови в 11 томах