ромашка

РОМА́ШКА, и, ж.

Трав'яниста рослина родини складноцвітих з дуже розгалуженими стеблами й суцвіттями-кошиками, що складаються з білих пелюстків і жовтого осередка.

Впали яблука в трави, У ромашки, у м'яту, Ходить осінь білява У запасці строкатій (М. Гірник);

В тій траві траплялися чудові сині та блакитні дзвіночки і білі з жовтим серцем ромашки (М. Трублаїні);

// у знач. збірн.

Над берегом послався невеликий, густо зацвічений білою ромашкою луг (В. Козаченко);

Він зовсім виразно бачить той зруб, на якому востаннє перед глухотою косив білу від ромашки і голубу від дзвіночків траву... (М. Стельмах);

// Квітка цієї рослини.

Надійка .. іде поруч мовчазна, весь час нахиляється і збирає квіти. То ромашку зірве, то жовторотика, то пустоцвіт (М. Чабанівський);

Вона годувала овець ромашками свого букета (О. Ільченко).

△ (1) Ліка́рська рома́шка – найпоширеніший вид цієї рослини; квіткові кошики її мають лікувальні властивості і використовуються в медицині; рум'янок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ромашка — рома́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ромашка — -и, ж. Трав'яниста рослина родини складноцвітих з дуже розгалуженими стеблами й суцвіттями-кошиками, що складаються з білих пелюстків і жовтого осередку. || у знач. збірн. || Квітка цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ромашка — Ромен, канупер Словник чужослів Павло Штепа
  4. ромашка — РОМА́ШКА (трав'яниста рослина родини складноцвітих, з білими квітками, з жовтим осередком), РОМЕ́Н, НЕВІСТУ́ЛЬКИ, НЕВІ́СТКА, РОМА́Н рідко, РУМ'Я́НОК розм. Ромашки білі, ніжні, милі, Покрили поле, наче сніг (Г. Словник синонімів української мови
  5. ромашка — РОМА́ШКА, и, ж. (Matricaria L.). Трав’яниста рослина родини складноцвітих з дуже розгалуженими стеблами й суцвіттями-кошиками, що складаються з білих пелюстків і жовтого осередка. Словник української мови в 11 томах