ропа

РОПА́, и́, ж.

1. Соляний розчин високої концентрації.

Капітан гукнув солдатів, вони порозстібали сумки і зсипали всю сіль, яка у них знайшлася. Від ропи п'явки стали відпадати.., він [листоноша] потроху очуняв (Ю. Яновський);

Тьотя Паша .. квасила на зиму баклажани, а Надійка допомагала, подаючи їй то жмуток кропу, то вишневого листя, а то .. з тертим часником ропу у зеленій полив'яній макітрі... (В. Козаченко);

* У порівн. Юшка була солона, як ропа (О. Донченко).

2. Насичена солями вода солоних озер.

Зараз на хімічному заводі із ропи кримських озер одержують бром, його солі, хлористий магній та інші цінні речовини (з наук.-попул. літ.);

Сонячне тепло, сухе повітря та інші метеорологічні і гідрологічні фактори видаляють воду з ропи, а солі залишаються (з газ.);

Ропа весь день кипить на Сиваші, росте сіль, за день-два все дно морське до самого небосхилу забіліє нею (О. Гончар).

3. спец. Розчин солей для різних технічних потреб.

Вогнетриви, виготовлені з ропи, за термостійкістю та міцністю набагато перевищують вогнетриви з природного магнезиту (з наук.-попул. літ.).

4. діал. Нафта.

– Хіба ти не знаєш, що в Бориславі на всіх водах і багнах виступає чорна ропа..? (І. Франко).

5. діал. Сукровиця.

Темно-цегляста печінка, свіжа й блискуча, сльозилась ропою (М. Коцюбинський);

І брата брат катує, ріже, коле, Незбройного кладе, мов ті снопи, І трупом геть укрилось рідне поле, Покрасилось від рідної ропи... (М. Старицький).

6. діал. Піт.

На лисині Вариводи виступила ропа (В. Речмедін);

Блищать в гнучкій соломі вила (Величний час, гарячий час!) Ропа солона чоло вкрила, І він [солдат] збива її нараз (Я. Шпорта).