ростинка
РОСТИ́НКА, и, ж., заст.
Зменш.-пестл. до рости́на.
Не рвуть [дівчата] квіток співучих, та зривають Із кождої [кожної] ростинки по листку І бережно у кошики складають (І. Франко);
Великий ліс, що задержався коло села, виглядав поважно і стурбовано, і лиш десь-не-десь дрижало замираюче пожовкле листя на чорному гіллі, зеленілась якась витривала ростинка на землі (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ростинка — рости́нка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- ростинка — -и, ж., заст. Зменш.-пестл. до ростина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ростинка — РОСТИ́НКА, и, ж., заст. Зменш.-пестл. до рости́на. Не рвуть [дівчата] квіток співучих, та зривають Із кождої ростинки по листку І бережно у кошики складають (Фр. Словник української мови в 11 томах