1. Словник української мови у 20 томах

ротатий

РОТА́ТИЙ, а, е, розм.

1. Який має великий рот (у 1 знач.); з великим ротом.

Коли в полі його зору опиняється розхристано-безтурботний Лукіїн скептик чи ротатий син Осадчого, що ростом вже переганяє батька, .. то густі брови Яцуби мимоволі насуплюються, а погляд стає тягучим, важким, свердлючим (О. Гончар);

З моря солоних глибин Випливали ротаті акули (М. Рильський);

Не присідаючи й на хвилину, цілий день буде вона [пташка] літати сюди-туди, щоб нагодувати ненажерливих ротатих діточок своїх (Григорій Тютюнник).

2. перен. Крикливий, галасливий.

Ото ротата .. – на все село (Номис);

Софія .. жваво щось говорила приятелькам і була така ж ротата, як і вчора (О. Гончар);

За вікном .. відчайдушно співав чорний ротатий шпак (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ротатий — рота́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. ротатий — див. балакучий; крикливий Словник синонімів Вусика
  3. ротатий — -а, -е, розм. 1》 Який має великий рот (у 1 знач.); з великим ротом. 2》 перен. Крикливий, галасливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ротатий — КРИКЛИ́ВИЙ (який часто й багато кричить, схильний до крику), КРИКУ́ЧИЙ розм., РОТА́ТИЙ розм.; ГОРЛА́СТИЙ (ГОРЛА́ТИЙ) розм. (який дуже голосно говорить, кричить); ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ (який верещить). Над полем кружляло крикливе гайвороння (І. Цюпа); Софія.. Словник синонімів української мови
  5. ротатий — РОТА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який має великий рот (у 1 знач.); з великим ротом. Коли в полі його зору опиняється розхристано-безтурботний Лукіїн скептик чи ротатий син Осадчого, що ростом вже переганяє батька,.. Словник української мови в 11 томах
  6. ротатий — Ротатий, -а, -е 1) Имѣющій большой ротъ. 2) Крикливый. Ото ротата — на все село. Ном. № 12983. Словник української мови Грінченка