1. Словник української мови у 20 томах

рубанка

РУ́БАНКА, и, ж.

1. діал. Колода.

Він згубив і стежку ту, Що вела на гірку. Сів на рубанку товсту І заплакав гірко (П. Воронько).

2. Сорт дрібнолистого тютюну.

[Конон:] Це не махорка, а рубанка.., дух такий апетитний (М. Кропивницький);

На табуретці біля нього [Василя] дрібно покришена рубанка в консервній банці, в другій – купа недопалків (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Рубанка — Ру́банка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. рубанка — -и, ж. 1》 діал. Колода. 2》 Сорт дрібнолистого тютюну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рубанка — КОЛО́ДА (стовбур зрізаного дерева, очищений від гілля), КОЛО́ДКА, БЕРВЕНО́ діал., ДЕЛИ́НА діал., КЛЬОЦ діал., КО́ВБОК діал., КОВБА́Н діал., ТРАМ (ТРЯМ) діал.; БРУС, БРУСО́К, РУ́БАНКА діал. (обтесана чи обпиляна перев. чотиригранна деревина); ДУБО́К перев. Словник синонімів української мови
  4. рубанка — РУ́БАНКА, и, ж. 1. діал. Колода. Він згубив і стежку ту, Що вела на гірку. Сів на рубанку товсту І заплакав гірко (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 142). 2. Сорт дрібнолистого тютюну. [Конон:] Це не махорка, а рубанка.., дух такий апетитний (Кроп., II, 1958, 418). Словник української мови в 11 томах
  5. рубанка — Рубанка, -ки ж. 1) Рубка (дровъ). 2) Сортъ мелколистой махорки. Словник української мови Грінченка