рубаї
РУБАЇ́, невідм.
Форма віршів у поезії народів Ближнього й Середнього Сходу: афористичний 4-рядковий вірш із римуванням усіх чотирьох або сусідніх рядків.
– Безсмертним рубаї Хайям платив За щасні миті Вакка та Амура... Отож питання – чим заплатиш ти? (А. Крижанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рубаї — рубаї́ іменник середнього роду у східній поезії — афористичний чотиривірш Орфографічний словник української мови
- рубаї — невідм., с. Жанр перської поезії; чотиривірш із закінченою думкою, де римуються перший, другий і четвертий рядки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рубаї — Епіграмна форма перської поезії народного походження, правдоподібно, з домусульманського періоду; 4 піввірші, що римуються; філософсько-рефлексійний зміст; майстром р. був Омар Хайям. Універсальний словник-енциклопедія