рудовідкочування

РУДОВІДКО́ЧУВАННЯ, я, с., гірн.

Відкочування руди (у 1 знач.) із забою.

У ролі природного рудовідкочування виступить підійомальна сила води (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me