рудовідкочування
РУДОВІДКО́ЧУВАННЯ, я, с., гірн.
Відкочування руди (у 1 знач.) із забою.
У ролі природного рудовідкочування виступить підійомальна сила води (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me