рудогривий
РУДОГРИ́ВИЙ, а, е.
З рудою гривою.
Дивився [Андрій] на рудогриве “чудо-юдо”, і все нутро йому підіймалося руба від обурення (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
РУДОГРИ́ВИЙ, а, е.
З рудою гривою.
Дивився [Андрій] на рудогриве “чудо-юдо”, і все нутро йому підіймалося руба від обурення (І. Багряний).