руйнатор

РУЙНА́ТОР, а, ч., розм.

Те саме, що руйнівни́к.

Нас змушували бути прислужниками руйнаторів і брехливих жерців (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me