1. Словник української мови у 20 томах

рукопашний

РУКОПА́ШНИЙ, а, е.

Який здійснюється без зброї або холодною зброєю (про бій, битву).

Були хвилини, коли, солдати віч-на-віч сходились у рукопашному бою з ворогами в окопах (С. Скляренко);

Постріли стихли. На мурах закипів рукопашний бій (з переказу);

В рукопашному бою успіх битви визначали сокири (В. Гжицький);

// у знач. ім. рукопа́шний, ного, ч.; рукопа́шна, ної, ж. Бій, битва, що здійснюються врукопаш.

За вікнами вагона ніч Ішла, покраяна вогнями .. На полустанках передмість Йшли рукопашні з ворогами (П. Усенко);

На горбах закипіла рукопашна (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукопашний — рукопа́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рукопашний — -а, -е. Який здійснюється без зброї або холодною зброєю (про бій, битву). || у знач. ім. рукопашний, -ного, ч.; рукопашна, -ної, ж. Бій, битва, що здійснюються врукопаш. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукопашний — РУКОПА́ШНИЙ, а, е. Який здійснюється без зброї або холодною зброєю (про бій, битву). Були хвилини, коли, солдати віч-на-віч сходились у рукопашному бою з ворогами в окопах (Скл. Словник української мови в 11 томах
  4. рукопашний — Рукопашний, -а, -е Ручной. У нас сцикавки ті — труби пожарні, — малі, сказано рукопашні, недалеко сцика. Черниг. у. Словник української мови Грінченка