1. Словник української мови у 20 томах

рульовий

РУЛЬОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до руль.

Бачиш капітана? – Он він стоїть, у рульовій рубці (Ю. Бедзик);

Проведені дослідження лінійних і нелінійних структур рульових приводів для обґрунтування їх відмовостійкості (з наук. літ.);

– Виїхали на лінію. За викликом. А тут рульова тяга луснула! І залетіли в кювет (А. Крижанівський);

Водії перевіряють гальма, рульові управління. Рівно о п'ятій автобуси виходять на лінію (з газ.);

Релейним рульовим приводам властиві автоколивальні режими, які можуть бути допустимі або недопустимі (з наук. літ.).

2. у знач. ім. рульови́й, во́го, ч. Той, хто править рулем на судні.

Ад'ютант полковника був приставлений до рульового у рубку (В. Собко).

РУЛЬО́ВИЙ, а, е.

Стос. до руля.

Рульове покриття.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рульовий — рульови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рульовий — -а, -е. 1》 Прикм. до руль. 2》 у знач. ім. рульовий, -вого, ч. Той, хто править рулем на судні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рульовий — Стерник, стерничий, деменний, див. лоцман Словник чужослів Павло Штепа
  4. рульовий — РУЛЬОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до руль. Бачиш капітана? — Он він стоїть, у рульовій рубці (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 4); Водії перевіряють гальма, рульові управління. Рівно о п’ятій автобуси виходять на лінію (Веч. Київ, 2.IX 1967, 3). 2. у знач. ім. Словник української мови в 11 томах