румунізація

РУМУНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Дія за знач. румунізува́ти.

Загрозу румунізації та онімечення Буковини Федькович усвідомив ще у 60-х роках і першим підняв голос протесту проти антинародної політики Австро-Угорської імперії, рішуче виступив на захист прав пригнобленого народу, його мови та літератури (з наук. літ.);

Друга половина XIX ст. – початок XX ст. характеризується значною румунізацією українського населення Північної Буковини (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. румунізація — румуніза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. румунізація — -ї, ж. Насильницьке запровадження румунської мови, культури і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. румунізація — РУМУНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. румунізува́ти. Загрозу румунізації та онімечення Буковини Федькович усвідомив ще у 60-х роках і першим підняв голос протесту проти антинародної політики Австро-Угорської імперії... Словник української мови в 11 томах