рум'яна
РУМ'Я́НА, м'я́н, мн. (одн. рум'я́но, а, с., розм.).
Косметична фарба рожевого або червоного кольору.
Лице її не знало тут [у горах] білил і рум'ян, але зналося зате з буйними вітрами, живлющим дощиком (В. Гжицький);
За минулі десять днів Тамара знесилилась і зовні аж ніби постаріла. Важко було працювати, посміхатися, маскувати блідість щік рум'янами (А. Хижняк);
* Образно. Що стрункіше від тополі? Що є глибше океана? Що ніжніше від красолі, що на ній горять рум'яна? (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рум'яна — рум'я́на множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
- рум'яна — -м'ян, мн. (одн. рум'яно, -а, с.). Косметична фарба рожевого або червоного кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рум'яна — РУМ'Я́НА (косметична фарба рожевого або червоного кольору), РУМ'Я́НЦІ розм. Лице її не знало тут білил і рум'ян, але зналося зате з буйними вітрами, живлющим дощиком (В. Гжицький); — Обголив я вуса й бороду, намазав щоки рум'янцями (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови