рум'яно

РУМ'Я́НО¹.

Присл. до рум'я́ний 2.

Панич зніяковів – і спалахнув рум'яно, Мов хмарка, що зорю зустріла раннім-рано (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

Сонце виблискує рум'яно.

РУМ'Я́НО² див. рум'я́на.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рум'яно — рум'я́но 1 прислівник незмінювана словникова одиниця рум'я́но 2 іменник середнього роду рум'яна Орфографічний словник української мови
  2. рум'яно — I Присл. до рум'яний 2). II див. рум'яна. Великий тлумачний словник сучасної мови