русифікація

РУСИФІКА́ЦІЯ, ї, ж.

Насильницьке запровадження російської мови, культури і т. ін. серед національних меншостей імперії.

До революції на Україні не було державних шкіл з українською мовою навчання. Як і в ряді інонаціональних околиць, царизм тут насильно проводив русифікацію (з наук. літ.);

Нечуваний тиск русифікації призвів до патологічних мутацій. Отже потрібна не апологія цих мутацій, а їхня діагностика і лікування. Мова – це також обличчя народу, воно тяжко спотворене (Л. Костенко);

Намагаючись протидіяти колонізації та русифікації, багато часу і зусиль Пулюй віддає перекладові на українську мову Біблії, який він здійснив разом з письменниками Пантелеймоном Кулішем і (частково) Іваном Нечуєм-Левицьким (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. русифікація — русифіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. русифікація — -ї, ж. Насильницьке запровадження російської мови, культури і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. русифікація — Московщення, змосковщення, омосковщення, помосковщення Словник чужослів Павло Штепа
  4. русифікація — Русифіка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. русифікація — РУСИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. У царській Росії — насильницьке запровадження російської мови, культури і т. ін. серед національних меншостей. До революції на Україні не було державних шкіл з українською мовою навчання. Словник української мови в 11 томах