русифікація
РУСИФІКА́ЦІЯ, ї, ж.
Насильницьке запровадження російської мови, культури і т. ін. серед національних меншостей імперії.
До революції на Україні не було державних шкіл з українською мовою навчання. Як і в ряді інонаціональних околиць, царизм тут насильно проводив русифікацію (з наук. літ.);
Нечуваний тиск русифікації призвів до патологічних мутацій. Отже потрібна не апологія цих мутацій, а їхня діагностика і лікування. Мова – це також обличчя народу, воно тяжко спотворене (Л. Костенко);
Намагаючись протидіяти колонізації та русифікації, багато часу і зусиль Пулюй віддає перекладові на українську мову Біблії, який він здійснив разом з письменниками Пантелеймоном Кулішем і (частково) Іваном Нечуєм-Левицьким (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- русифікація — русифіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- русифікація — -ї, ж. Насильницьке запровадження російської мови, культури і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- русифікація — Московщення, змосковщення, омосковщення, помосковщення Словник чужослів Павло Штепа
- русифікація — Русифіка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- русифікація — РУСИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. У царській Росії — насильницьке запровадження російської мови, культури і т. ін. серед національних меншостей. До революції на Україні не було державних шкіл з українською мовою навчання. Словник української мови в 11 томах