руснаки

РУСНАКИ́, і́в, мн. (одн. русна́к, а́, ч.; русна́чка, и, ж.), діал.

Русини.

Ще далі за Ярмутою, в далечіні видно сільце Шляхтову́ над самою течією. Це вже останнє в Карпатах село, заселене русинами, чи “руснаками”, як вони самі себе звуть (І. Нечуй-Левицький);

Досить сказати, що поряд із терміном “українці” а нерідко натомість його, за умов політичного розчленування українського етнічного масиву існували терміни русини, руснаки, южноруси, малороси, червонороси, черкаси та ін (з наук. літ.);

Якийсь жовнір почав мені відповідати по-польськи, але вухо чуло, що це наш брат, руснак (Г. Хоткевич);

Дівчата-русначки заплітаються там в дрібниці, і в кожної сорочки з поликами (А. Свидницький).