рутяний
РУТЯНИ́Й, а, с.
Те саме, що ру́товий 1.
– Тоненька [Одарка], як очеретина, гнучка станом, як тополя; .. губи маленькі, як рутяний лист (І. Нечуй-Левицький);
Згадалося, як він вів Галю з церкви у рутяному віночку (Марко Вовчок);
У весільній пісні співають: Догадайся, Марусю, чого мати до комори пішла: – Чи по рутяний віночок? – Чи по біле завивайлочко? – Чи по мед, чи по горілку? – Чи по тонкую намітку? (О. Воропай).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рутяний — рутяни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- рутяний — -а, -е. Те саме, що рутовий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рутяний — Рутвяни́й = рутяни́й, -на́, -не́ рутяни́й, -на́, -не́ (від ру́та) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рутяний — РУТЯНИ́Й, а, с. Те саме, що ру́товий 1. — Тоненька [Одарка], як очеретина, гнучка станом, як тополя; ..губи маленькі, як рутяний лист (Н.-Лев., II, 1956, 265); Згадалося, як він вів Галю з церкви у рутяному віночку (Вовчок, І, 1955, 153). Словник української мови в 11 томах