1. Словник української мови у 20 томах

рухлий

РУ́ХЛИЙ, а, е, розм.

Пухкий, розсипчастий, сипкий.

Земля рухла, скоро копається (Сл. Б. Грінченка);

Рухлий сніг;

// Який легко кришиться.

Реакції окиснення, в яких беруть участь вода і кисень повітря, перетворюють блискучі, тверді метали в рухлий, ні на що не придатний брухт (з наук.-попул. літ.);

Рухлий камінь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рухлий — ру́хлий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. рухлий — див. пухкий Словник синонімів Вусика
  3. рухлий — -а, -е, розм. Пухкий, розсипчастий, сипкий. Рухлий сніг. || Який легко кришиться. Рухлий камінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рухлий — КРИХКИ́Й (який легко кришиться, розсипається), ЛАМКИ́Й, РУ́ХЛИЙ розм.; РОЗСИ́ПЧАСТИЙ (про печиво, картоплю тощо); ПІСО́ЧНИЙ (про печиво). Земля була грудчаста й крихка (Ю. Словник синонімів української мови
  5. рухлий — РУ́ХЛИЙ, а, е, розм. Пухкий, розсипчастий, сипкий. Земля рухла, скоро копається (Сл. Гр.); Рухлий сніг; // Який легко кришиться. Реакції окислення, в яких беруть участь вода і кисень повітря, перетворюють блискучі, тверді метали в рухлий... Словник української мови в 11 томах
  6. рухлий — Рухлий, -а, -е Рыхлый. Земля рухла, скоро копається. Пятигор. окр. Словник української мови Грінченка