1. Словник української мови у 20 томах

рябуватий

РЯБУВА́ТИЙ, а, е.

Злегка рябий (у 2 знач.).

Чорнявий рябуватий татарчук Яшка Нафтула звісив до нього [Марка] голову (І. Микитенко);

Подеколи [Хмельницький] поглядав на рябуватого юнака в білій свитині, що йшов з ним поруч, і стискалося в грудях мужнє серце, а в скронях калатало раз у раз: “На продаж, на продаж” (Р. Іваничук);

Рябувате обличчя.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рябуватий — рябува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рябуватий — див. плямистий; рябий Словник синонімів Вусика
  3. рябуватий — -а, -е. Злегка рябий (у 2 знач.). Рябувате обличчя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рябуватий — РЯБУВА́ТИЙ, а, е. Злегка рябий (у 2 знач.). Чорнявий рябуватий татарчук Яшка Нафтула звісив до нього [Марка] голову (Мик., II, 1957, 421); Рябувате обличчя. Словник української мови в 11 томах