1. Словник української мови у 20 томах

рявкіт

РЯ́ВКІТ, коту, ч., розм.

Те саме, що ря́вкання.

Газетчики [газетники] люто кричать, вимахують окремими додатками газет, кидаються під ноги. Крик, гуркіт, рявкіт, свист, дзвін (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рявкіт — ря́вкіт іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. рявкіт — -коту, ч., розм. Те саме, що рявкання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рявкіт — ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́ розм., БРЕХА́ННЯ розм., БРЕХНЯ́ розм., БРЕХ розм., ЗВЯ́ГА діал.; ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. рявкіт — РЯ́ВКІТ, коту, ч., розм. Те саме, що ря́вкання. Словник української мови в 11 томах