1. Словник української мови у 20 томах

ряднинка

РЯДНИ́НКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до рядни́на.

– Спи! – поклала [бабуся] на ряднинці. Ліг він, віченьки зімкнув (П. Грабовський);

Переступивши поріг кімнати, він загорнув ряднинку і мало не звалив стільця (О. Гуреїв).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ряднинка — рядни́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ряднинка — див. рядно Словник синонімів Вусика
  3. ряднинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до ряднина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ряднинка — РЯДНИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до рядни́на. — Спи! — поклала [бабуся] на ряднинці. Ліг він, віченьки зімкнув (Граб., І, 1959, 288); Переступивши поріг кімнати, він загорнув ряднинку і мало не звалив стільця (Гур., Наша молодість, 1949, 97). Словник української мови в 11 томах
  5. ряднинка — Ряднина, -ни ж. То-же, что и рядно, но плоховатое. Лежить Ганна на старій дрантині, прикрита старою драною рядниною. Левиц. І. 75. Гей було їй сорочки не дати, було обвертіти в подрану ряднину. Мет. 268. 2) Одежда изъ плохой грубой ткани. Словник української мови Грінченка