1. Словник української мови у 20 томах

ряма

РЯ́МА, и, ж., діал.

Рама.

Вона тюпала старечими, немічними ногами з центру руйнованого німецькими бомбами й грабованого власними громадянами міста. Десь, певно, поспішала додому й несла радісно те, чим збагатилась: це були порожня, але тяжка, залізна ряма й очеретяна мітла (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ряма — (дзеркала) оправа; (ікони) оклад; (віконна) коробка; (машини) станина; (авта) шасі; (воза) осада; П. облямівка; рамка, обрамок, мн. рямці. Словник синонімів Караванського
  2. ряма — -и, ж., діал. Рама. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ряма — РЯ́МА, и, ж., діал. Рама. Словник української мови в 11 томах
  4. ряма — Ря́ма, -ми ж. = рама. Левиц. І. 23. Словник української мови Грінченка