1. Словник української мови у 20 томах

ряснота

РЯСНО́ТА́, о́ти́, ж.

Абстр. ім. до рясни́й 1, 3.

На деревцях уже обнова. Листків зелених ряснота (О. Підсуха);

А Степура не рве, чомусь боїться зірвати, стоїть і дивиться на облите місяцем дерево, що поблискує над ним правічною ряснотою плодів (О. Гончар);

ВІн ретельно перечитував рясноту зшитків та аркушів, каліграфічно писаних, часом прикрашених наївними віньєтками (В. Підмогильний);

Суне [отець Миколай] до отця Вікентія рясноту святешної синьої ряси (М. Стельмах);

В епоху спорту і синтетики людей велика ряснота (Л. Костенко);

Єдиною пам'яткою гарячих днів лишалась несподівана на сторінках газети енергійних звернень, закликів та гасел, набраних жирним шрифтом і в розрядку (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ряснота — рясно́та́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ряснота — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. ряснота — [р'аснота і р'аснота] -отие/-оти, д. і м. -от'і/-ноут'і Орфоепічний словник української мови
  4. ряснота — -оти, ж. Абстр. ім. до рясний 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ряснота — Рясно́та і рясота́, -ти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ряснота — РЯСНО́ТА́, о́ти́, ж. Абстр. ім. до рясни́й 1, 3. На деревцях уже обнова. Листків зелених ряснота (Підс., Загули.., 1960, 41); Суне [отець Миколай] до отця Вікентія рясноту святешної синьої ряси (Стельмах, І, 1962, 265). Словник української мови в 11 томах
  7. ряснота — Ряснота, -ти ж. Обиліе, изобиліе (плодовъ, листьевъ). Екатер. у. Словник української мови Грінченка