рівноплечий

РІВНОПЛЕ́ЧИЙ, а, е.

Який має рівні (у 2 знач.) плечі.

Навчальні терези діють як рівноплечий важіль (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівноплечий — рівнопле́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рівноплечий — -а, -е. Який має рівні (у 2 знач.) плечі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівноплечий — РІВНОПЛЕ́ЧИЙ, а, е. Який має рівні (у 2 знач.) плечі. Словник української мови в 11 томах