1. Словник української мови у 20 томах

ріжечок

РІЖЕ́ЧОК, чка, ч.

1. Зменш.-пестл. до ріжо́к 1–9.

Сестра восени пішла додому на Полтавщину, а він, передавши нею поклони матері та злиденний свій заробіток, зав'язаний вузликом у ріжечку хустки, – зостався ще на одну весну в степах (О. Гончар).

2. Певний вид вишивки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ріжечок — ріже́чок іменник чоловічого роду у тварин Орфографічний словник української мови
  2. ріжечок — -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до ріжок 1-9). 2》 Певний вид вишивки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ріжечок — Ріже́чок, -чка, в -чку; -же́чки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ріжечок — РІЖЕ́ЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до ріжо́к 1-9. Сестра восени пішла додому на Полтавщину, а він, передавши нею поклони матері та злиденний свій заробіток, зав’язаний вузликом у ріжечку хустки, — зостався ще на одну весну в степах (Гончар, II, 1959, 28). 2. Певний вид вишивки. Словник української мови в 11 томах
  5. ріжечок — Ріжечок, -чка м. 1) ум. отъ ріг. 2) Родъ вышивки. Лебед. у. (Залюбовск,). Словник української мови Грінченка