різносторонній
РІЗНОСТОРО́ННІЙ, я, є.
1. Який охоплює різні сторони життя, діяльності, знання і т. ін.; багатогранний за змістом, значенням; різнобічний.
Чим ширший, різносторонніший буде круг його [поета] інтересів, чим багатший скарб його спостережень і почувань, тим більшим талантом будемо його вважати (І. Франко);
Борючись з бідою й не маючи часто-густо чого їсти, Франко з дивною енергією проявляє різносторонню діяльність на всіх шляхах літератури (М. Коцюбинський);
Як і Салтиков, Ів. Білик вважав, що складне завдання широкого й різностороннього зображення пореформеної дійсності під силу романові нового типу, в якому перед читачем постане широка картина сучасності (з навч. літ.);
// Різноманітний у своєму прояві.
Все своє життя, весь свій могутній різносторонній геній художника й поета, мислителя й борця Шевченко присвятив служінню народові, з надр якого він вийшов (з публіц. літ.).
2. Який має різноманітні інтереси, здібності, знання.
М. Максимович, феноменально різносторонній і глибокий вчений, літератор, стоїть у ряду найбільш універсальних мислителів не тільки України й Росії, а й усієї Європи (з наук. літ.).
3. мат. Сторони якого мають різну, неоднакову довжину.
Відносно довжини сторін вони [трикутники] бувають: різносторонні.., коли всі сторони різної довжини, і рівнобедрені (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- різносторонній — різносторо́нній прикметник Орфографічний словник української мови
- різносторонній — -я, -є, мат. Сторони якого мають різну, неоднакову довжину. Різносторонній трикутник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різносторонній — Всебічний Словник чужослів Павло Штепа
- різносторонній — РІЗНОБІ́ЧНИЙ (який охоплює різні сторони життя, дійсності тощо), РІЗНОСТОРО́ННІЙ, БАГАТОГРА́ННИЙ, БАГАТОБІ́ЧНИЙ, БАГАТОСТОРО́ННІЙ. Словник синонімів української мови
- різносторонній — Різносторо́нній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- різносторонній — РІЗНОСТОРО́ННІЙ, я, є. 1. Який охоплює різні сторони життя, діяльності, знання і т. ін.; багатогранний за змістом, значенням; різнобічний. Словник української мови в 11 томах