1. Словник української мови у 20 томах

різнохарактерний

РІЗНОХАРА́КТЕРНИЙ, а, е.

1. Який відрізняється від іншого (інших) характером, рисами вдачі.

2. театр. Який відтворює різні характери, типи людей.

Різнохарактерна роль;

Різнохарактерний актор.

3. Який має неоднакові з іншим (іншими) ознаки, властивості; різний.

Часто танець перетворюють у немудру мозаїку різнохарактерних танцювальних рухів, запозичених у різних за змістом танців (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різнохарактерний — різнохара́ктерний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. різнохарактерний — див. різний Словник синонімів Вусика
  3. різнохарактерний — -а, -е. 1》 Який відрізняється від іншого (інших) характером, рисами вдачі. 2》 театр. Який відтворює різні характери, типи людей. Різнохарактерна роль. Різнохарактерний актор. 3》 Який має неоднакові з іншим (іншими) ознаки, властивості; різний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. різнохарактерний — Іншовдачий Словник чужослів Павло Штепа
  5. різнохарактерний — РІЗНОХАРА́КТЕРНИЙ, а, е. 1. Який відрізняється від іншого (інших) характером, рисами вдачі. 2. театр. Який відтворює різні характери, типи людей. Різнохарактерна роль; Різнохарактерний актор. Словник української мови в 11 томах