1. Словник української мови у 20 томах

різночасний

РІЗНОЧА́СНИЙ, а, е.

Який здійснюється, відбувається і т. ін. в різний час, неодночасно з чим-небудь.

Звернення до проблеми взаємин стародавнього населення України й навколишніх областей дає значні можливості для пізнання як особливостей розвитку різночасних культур України, так і реконструкції деяких сторін життя різних груп населення (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різночасний — різноча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. різночасний — див. різний Словник синонімів Вусика
  3. різночасний — [р’ізночаснией] м. (на) -еіному/ -еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. різночасний — -а, -е. Який здійснюється, відбувається і т. ін. в різний час, неодночасно з чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. різночасний — Іншочасний Словник чужослів Павло Штепа
  6. різночасний — РІЗНОЧА́СНИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається і т. ін. в різний час, неодночасно з чим-небудь. Перехід від капіталізму до соціалізму — не одночасний, а різночасний процес (Ком. Укр., 9, 1961, 22). Словник української мови в 11 томах