різучий
РІЗУ́ЧИЙ, а, е, розм.
1. Яким можна різати або який може порізати.
Він побачив, що Бутень [тур] навпереміну пожовує то молоді гіллячки, то якусь різучу траву (П. Загребельний);
Різучий кремінь.
2. Який викликає неприємні відчуття, справляє неприємне враження.
За сим разом дудка заграла .. таким тонким та різучим голосом, що аж усі здивувались (Панас Мирний);
Густий і різучий на вітрі сніг погрожував заметами (Іван Ле і О. Левада);
Майор знову вмочив ногу в різучу воду й знову висмикнув її назад (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різучий — -а, -е, розм. 1》 Яким можна різати або який може порізати. Різучий кремінь. 2》 Який викликає неприємні відчуття, справляє неприємне враження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різучий — РІЗУ́ЧИЙ, а, е, розм. 1. Яким можна різати або який може порізати. Він побачив, що Бутень [тур] навпереміну пожовує то молоді гіллячки, то якусь різучу траву (Загреб., Диво, 1968, 64); Різучий кремінь. Словник української мови в 11 томах