1. Словник української мови у 20 томах

саботажниця

САБОТА́ЖНИЦЯ, і, ж.

Жін. до сабота́жник.

– Нічого, хлопці... Продовжуйте [виставу], поки каганці ще горять. А з цією саботажницею .. ми завтра поговоримо! (Є. Кравченко);

– Навіть мишей нема? – дивується Матвій Шпитальник. – Ух ти, саботажниця! Ударом чобота голова колгоспу вибиває миску з рук (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саботажниця — сабота́жниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. саботажниця — -і. Жін. до саботажник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саботажниця — Сабота́жниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. саботажниця — САБОТА́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до сабота́жник. — Нічого, хлопці… Продовжуйте [виставу], поки каганці ще горять. А з цією саботажницею.. ми завтра поговоримо! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 126). Словник української мови в 11 томах