саваоф

САВАО́Ф, а, ч.

Біблійна назва Бога.

Схопись, Убий гадюку, покусає! Убий, і Бог не покарає! Як тая Ченчіо колись Убила батька кардинала І саваофа не злякалась (Т. Шевченко);

Перед Богом-Саваофом засвітив лампадку, при чому довго м'явся з ґнотом, що втопився в оливі, а грубі, репані Матвієві пальці не були настільки спритні, щоб виловити його звідтіль (У. Самчук);

Мій Бог був ласкавим Богом. Ефемерного святого духа у вигляді звичайного голуба я не сприймав, а Божого батька – Саваофа – я не любив за те, що Він для чогось послав на землю мучитись свого лагідного сина Христа... (Б. Антоненко-Давидович);

Я ридаю за бідним Вседержителем Саваофом, образ і подобу якого ми так старанно намагалися намалювати на своїх лицях (В. Винниченко);

А в Сікстинську капелу ходила потім не раз; і, закинувши голову, їй хотілося найдовше дивитись на стелю, на створення світу, як Бог Саваоф торкається пальцем Адама (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Саваоф — Савао́ф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Саваоф — Всемогутній Бог Словник чужослів Павло Штепа
  3. саваоф — -а, ч. 1》 Одна з назв бога Яхве – єдиного бога в іудаїзмі. 2》 У християнстві – перша особа Святої Трійці, Бог-Отець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Саваоф — А, ч. Одне з імен бога в іудаїстичній та християнській традиціях. А я, неначе Саваоф, бив веслами рогіз, тулив до себе їх обох і не встидався сліз. (ЧТ:186). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. саваоф — САВАО́Ф, а, ч. Біблійна назва бога. Схопись, Убий гадюку, покусає! Убий, і бог не покарає! Як тая Ченчіо колись Убила батька кардинала І саваофа не злякалась (Шевч., II, 1953, 16). Словник української мови в 11 томах