садистка
САДИ́СТКА, и, ж.
Жін. до сади́ст.
Вона безперечно була садисткою, і я за кілька місяців у цьому остаточно переконалась. – Я примушена буду, – говорила я їй колись, – звернутися до місцевкому (М. Хвильовий);
Катований падав на підлогу й крутився під сильними ударами садистки, розтираючи тілом власну кров з посічених ран, а удари сильнішали й сильнішали (Іван Ле);
Своєрідну версію “поміщицького вольтер'янства” знаходимо в цей час серед російського дворянства, гострий сатиричний портрет представників якого подав В.О.Ключевський. Його ілюстрацією може бути відома садистка поміщиця Салтикова (Салтичиха), так само як і барські конфедерати у Польщі (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- садистка — сади́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- садистка — -и. Жін. до садист. Великий тлумачний словник сучасної мови
- садистка — Сади́стка, -тки, -тці; -ди́стки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- садистка — САДИ́СТКА, и, ж. Жін. до сади́ст. Катований падав на підлогу й крутився під сильними ударами садистки, розтираючи тілом власну кров з посічених ран, а удари сильнішали й сильнішали (Ле, Право.., 1957, 197). Словник української мови в 11 томах