садово-парковий

САДО́ВО-ПА́РКОВИЙ, а, е.

Признач. для збереження, накопичення і вивчення рослинного генофонду.

Задумом державної ваги було перетворити Південний берег на курорт, який би не поступався своєю принадністю знаменитому італійському. Високі вельможі почали вписувати у кримський ландшафт палаци і освоювати садово-паркове мистецтво (з наук.-попул. літ.);

Від земельного податку звільняються .. заповідники, в тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки садово-паркового мистецтва (з мови документів);

В статтях йдеться про зодчих – – архітекторів, інженерів, народних будівничих, майстрів садово-паркового мистецтва та скульпторів-монументалістів, які безпосередньо працювали в Україні або брали участь у проектуванні та будівництві ансамблів і споруд, створенні парків, встановленні монументів наприкінці XVIII ст. (з наук. літ.).