сажати
САЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, діал.
Садити, садовити, саджати.
Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заручена Калину сажає (Т. Шевченко);
Велів [Еней] два човни знаряжати [споряджати], І сухарями запасати, І воїнів туди сажать (І. Котляревський);
[Хведір:] Беріть їх та в тюрму сажайте (Панас Мирний);
Я б цілу ніч дивився залюбки, Як поплавом танок ведуть дівчата, Як гопака сажають парубки (М. Старицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сажати — сажа́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- сажати — -аю, -аєш, недок., перех., діал. Садити, садовити, саджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сажати — Саджати, висаджувати, висадити, повисаджувати, досаджувати, досадити, подосаджувати, засаджувати, засадити, позасаджувати, насаджувати, обсаджувати, обсадити, пообсаджувати, пересаджувати, пересадити, попересаджувати, посаджувати, посадити, розсаджувати, розсадити, порозсаджувати Словник чужослів Павло Штепа
- сажати — САЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Садити, садовити, саджати. Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заручена Калину сажає (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- сажати — Сажа́ти, -жа́ю, -єш гл. 1) = садити 1. Та йди, жінко, та йди, любко, квасолі садити. Грин. ІІІ. 350. 2) = садовити. Багатого за стіл сажають, а убогого й так випроважають. Ном. 3) Поселять, поселить. Ой став городи, панські слободи по річках сажати. КС. Словник української мови Грінченка