1. Словник української мови у 20 томах

саз

САЗ, а, ч.

Струнний щипковий музичний інструмент, поширений серед народів Закавказзя, Ірану, Афганістану та інших країн.

Піднесені нечуваним екстазом всі республіки вперед у нас ідуть – виграють і домброю, і бандурою, і сазом (П. Тичина);

* У порівн. Коли ж настав прощання час, Я заридала, наче саз (М. Упеник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саз — саз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. саз — сааз, -а, ч. Струнний щипковий музичний інструмент, поширений серед народів Закавказзя, Ірану, Афганістану та інших країн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. саз — (перс.) — струнний щипковий інструмент, поширений серед народів Закавказзя, Ірану, Афганістану, Турції та інших країн Сходу. Має дерев’яний корпус грушоподібної форми, видовбаний з дерева,довгу шийку з 10 — 14 ладами та три групи струн... Словник-довідник музичних термінів
  4. саз — (тур. saz, від перс. саз) щипковий музичний інструмент, поширений у народів Закавказзя. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. саз — САЗ, а, ч. Струнний щипковий музичний інструмент, поширений серед народів Закавказзя, Ірану, Афганістану та інших країн. Піднесені нечуваним екстазом всі республіки вперед у нас ідуть — виграють і домброю, і бандурою, і сазом (Тич. Словник української мови в 11 томах