сак

САК², а, ч., заст.

Жіноче півпальто вільного крою.

Вийшла Мар'яна. Англійський сірий сак, дорогий капелюх з вуаллю .. – струнка, висока (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сак — Сак: — дурний [IX] — мішок, тут: дурень [23] — торба, міх, прилад ловити рибу; дурний, як сак: зовсім дурний [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. сак — сак іменник чоловічого роду, істота представник давніх іраномовних племен частіше вживається у множині сак 1 іменник чоловічого роду риболовна снасть сак 2 іменник чоловічого роду півпальто рідко Орфографічний словник української мови
  3. сак — Системи автоматичного керування Гірничий енциклопедичний словник
  4. сак — I -а, ч. 1》 Риболовна снасть із сітки, що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч і прикріпленого до держална. 2》 заст. Сумка, торба з цупкої тканини для зберігання і перевезення речей. 3》 Мішок, набитий землею, для захисту від куль. II -а, ч., заст. Жіноче півпальто вільного крою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сак — Саква, хопачка, див. сумка, сачок Словник чужослів Павло Штепа
  6. сак — Мішок Словник застарілих та маловживаних слів
  7. сак — (франц. sac, від лат. saccus, грец. σάκκος – мішок) 1. Дорожній мішок, торба. 2. Сітка для виймання риби. 3. Широке жіноче пальто. 4. Мішок, набитий землею, для захисту від куль. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. сак — би́тися як (мов, на́че і т. ін.) ри́ба в саку́ (в сі́тях). Намагатися з усіх сил перебороти що-небудь складне, непосильне. Бідна Рифка билася мов риба в саку. Вона так рада була .. придумати щось дуже, дуже мудрого для свого сина (І. Фразеологічний словник української мови
  9. сак — САК (риболовна снасть із сітки), ПІДСАКА (ПІДСАК). Біля куреня сушився сак, він пахнув зіллям і рибою (М. Стельмах); Підсакою Стрижак витяг кілька риб (Т. Масенко); Рибалки почали забирать рибу підсаками і кидали далеко на пісок (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
  10. сак — САК¹, а, ч. 1. Риболовна снасть із сітки, що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч і прикріпленого до держална. Довгий бовт і сак і сіті Я у човен положу (Щог., Поезії, 1958, 142); А верба була старезна.. Словник української мови в 11 томах
  11. сак — Сак, -ка м. Рыболовный снарядъ: сакъ. Части его: конусообразный мѣшокъ изъ сѣти — саківно, острый конецъ его — ґоґовник, выше послѣдняго-ошийок, самая широкая часть — черево, само отвертіе — горло; при отверстіи мѣшокъ надѣтъ на деревянную дугу — дугу... Словник української мови Грінченка