1. Словник української мови у 20 томах

сакси

СА́КСИ, ів, мн. (одн. сакс, а, ч.).

Група давніх германських племен, що населяли північно-західну Європу і Британію.

Гомер, Вергілій та Пліній описують зображення на щитах переможців Трої. Півмісяць і хрест у готів, хрест над колом у франків, чорний кінь, лев і троянда у саксів, крук у датчан – усе це також зразки найдавнішої символіки (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сакси — -ів, мн. (одн. сакс, -а, ч.). Група давніх германських племен, що населяли Північно-Західну Європу і Британію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сакси — Са́кси, -сів (народ); са́кський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. сакси — СА́КСИ, ів, мн. (одн. сакс, а, ч.). Група давніх германських племен, що населяли північно-західну Європу і Британію. Гомер, Вергілій та Пліній описують зображення на щитах переможців Трої. Словник української мови в 11 томах