сальце

САЛЬЦЕ́, я́, с.

Зменш. до са́ло 1, 2.

Кума моя в шинок сальце носила, А кумові борщик без сала все варила (Л. Боровиковський);

Санькові хліба не хотілося: – Що хліб! Хіба його вгризеш? У мене аж зуби після нього болять, бо черствий. Якби сальця! (Б. Грінченко);

Помастиш сальцем черствий хліб, трошечки мазонеш по окрайцю, а проникливий Комар тут як тут: – Не дуже масти, а то живіт заболить... (О. Ковінька).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сальце — сальце́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сальце — -я, с. Зменш.-пестл. до сало 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сальце — Сальце́, -льця́, -льцю́, -льце́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сальце — САЛЬЦЕ́, я́, с. Зменш.-пестл. до са́ло 1, 2. Кума моя в шинок сальце носила, А кумові борщик без сала все варила (Бор., Тв., 1957, 133); Санькові хліба не хотілося: — Що хліб! Хіба його вгризеш? У мене аж зуби після нього болять, бо черствий. Якби сальця!... Словник української мови в 11 томах
  5. сальце — Сальце, -ця с. ум. отъ сало. Словник української мови Грінченка