сальце
САЛЬЦЕ́, я́, с.
Зменш. до са́ло 1, 2.
Кума моя в шинок сальце носила, А кумові борщик без сала все варила (Л. Боровиковський);
Санькові хліба не хотілося: – Що хліб! Хіба його вгризеш? У мене аж зуби після нього болять, бо черствий. Якби сальця! (Б. Грінченко);
Помастиш сальцем черствий хліб, трошечки мазонеш по окрайцю, а проникливий Комар тут як тут: – Не дуже масти, а то живіт заболить... (О. Ковінька).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сальце — сальце́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сальце — -я, с. Зменш.-пестл. до сало 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сальце — Сальце́, -льця́, -льцю́, -льце́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сальце — САЛЬЦЕ́, я́, с. Зменш.-пестл. до са́ло 1, 2. Кума моя в шинок сальце носила, А кумові борщик без сала все варила (Бор., Тв., 1957, 133); Санькові хліба не хотілося: — Що хліб! Хіба його вгризеш? У мене аж зуби після нього болять, бо черствий. Якби сальця!... Словник української мови в 11 томах
- сальце — Сальце, -ця с. ум. отъ сало. Словник української мови Грінченка