1. Словник української мови у 20 томах

самбука

САМБУ́КА¹, и, ж.

У стародавніх греків і римлян – широка драбина, яку застосовували під час облоги фортеці, міста.

До корабельного спорядження входили також тарани, самбуки (штурмові містки), стінобійні балки, гостронаточені залізні стрижні, насаджені на довгі дерев'яні шести тощо (з наук. літ.).

САМБУ́КА².

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самбука — самбу́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самбука — -и, ж. У стародавніх греків і римлян – широка драбина, яку застосовували під час облоги фортеці, міста. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самбука — САМБУ́КА, и, ж. У стародавніх греків і римлян — широка драбина, яку застосовували під час облоги фортеці, міста. Словник української мови в 11 томах