самвидав

САМВИДА́В, у, ч., розм.

1. Самостійне, без участі видавництва тиражування літературно-художніх, публіцистичних і т. ін. творів для їх поширення.

24–30 серпня 1965 року по всій Україні пройшли арешти опозиційно настроєної інтеліґенції. Намагалися припинити самвидав (з газ.);

Треба було в зародку задушити опозиційний рух і його найяскравіший прояв – самвидав, в якому почали з'являтися не лише поезії, але й статті на політико-економічні теми (з газ.);

Важливе значення відігравала видавнича діяльність української діаспори, що тоді особливо орієнтувалась на самвидав, який різними шляхами пробивався на Захід (з газ.).

2. Самі твори, які тиражуються і поширюються без участі видавництва.

Самвидав хвилював уми ще більше, ніж легальне друковане слово, бо ж був “забороненим овочем” (з газ.);

Самвидав став потужною інституцією, якої не змогли ослабити репресії влади. На жаль, ситуація боротьби, психологія облоги були причиною того, що література самвидаву, міцно пов'язана також із релігійним життям, зазнавала неминучої саморедукції до окремих тільки бажаних позицій, гасел, стилів (із журн.).