саме

САМЕ́ див. сам.

СА́МЕ.

1. присл. У цей час, у цей момент; якраз.

Подивилась Хима, та аж серце в неї повернулось. – О, – каже, – саме зібравсь у неї дівич-вечір; я не спізнилась! (Марко Вовчок);

Його ведуть, мов молодого князя бояре, а сусідня дівчина Оленка .. саме мчала повні відра од колодязя (П. Куліш);

Паськи саме снідали, сиділи за столом, як Оленка врочисто відчинила двері в хату (К. Гордієнко);

В Обухівку Давид прийшов зарані – саме школярі сходились до школи (А. Головко);

// Незадовго перед чимсь; тільки що.

Трясеться нещасне [дівча] і від пропасниці й від плачу, бо мати саме набила (Леся Українка);

– Маю з Сафроном Андрійовичем погомоніти! Як, не дуже сердитий він? – Ні, веселий. Саме з ярмарку приїхав (М. Стельмах);

// У розпалі.

Перш усіх гостей наш батько побравсь додому..; а ще саме гуля́ння, саме танці... пішли ми додому; пішла Катря плачучи (Марко Вовчок).

2. присл. Точно; прямо.

Заткнув [Петро] дірку дерев'яною затичкою. Цурпалок саме прийшовсь і міцно стримів у дірці (Б. Грінченко);

На четвертий день виїздили новобранці з села на станцію. Біля греблі, саме проти Гармашишиних воріт, спинилась валка (А. Головко).

3. част. Уживається для виділення, більшої конкретизації особи чи предмета, для підсилення ознаки тощо.

Як не згадати, що саме Римський-Корсаков був учителем нашого Лисенка, а Чайковський – його другом (М. Рильський);

Особливо він приглядався до тих, що вже виздоровляли [одужували], бо йому здавалося, що саме вони, збуджені радістю життя, що повертається у всій красі, найбільше глухі та байдужі до нещасних (Григорій Тютюнник);

Саме цей факт мені хвилює кров (Ю. Яновський);

Років йому було сто чи, може, трохи й менше, але приємно чомусь думати, що саме сто, бо це було давно й красиво (О. Довженко);

– Женю, яка я щаслива... Так, саме щаслива... (О. Гончар);

// Уживається для уточнення, підсилення обставин часу, місця, способу дії тощо.

Саме перед обідом шасть у хату Василь Невольник (П. Куліш);

Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко (М. Коцюбинський);

Перевал доведеться брати саме там, у непрохідних лісових хащах (О. Гончар);

– Добривечір, братику! – обіймає Варава Плачинду. – А в мене оце гості зібралися. – Може, незручно?.. – Саме зручно. У нас тільки свої (М. Стельмах);

– Я буду радий і проситиму бога, щоб сталося саме так (Ю. Смолич);

// Уживається для підсилення питальних займенників, сполучників. сполучних слів і т. ін.

Щось мусило статися незвичайне. Що саме, Остап не знав, хоч догадувався (М. Коцюбинський);

Спитав [Яшко] когось, де саме живе Прокіп Яшний (А. Головко);

[Кічунов:] Місяць оббиває [Мічурін] пороги!.. Місяць! Одна тільки людина вступилася. [Карташов:] Хто саме? [Кічунов:] Інспектор Марфін (О. Довженко);

Він [В. Маяковський] збагнув, що автор “Онєгіна” завжди був йому близьким і рідним. І саме тому з такою ненавистю говорив він про епігонів Пушкіна (М. Рильський);

Стер [кінь] копито і шкутильгав тепер на праву передню. Може, саме через те його десь і вдалося добути Хомі та Блаженкові (О. Гончар).

4. спол. з'ясувальний, у сполуч. з прийм. за. Уживається перед переліком.

Весільний обряд складається з трьох частин, а саме: заручин, сватання і весілля (з наук. літ.).