самовизволення
САМОВИ́ЗВОЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. самовизволя́тися.
І лише дух людини Прометей – не скорився фатуму. Він повстав супроти самоув'язнення в колесі Зевса і дає вогонь розуму й самовизволення для вічного повстання (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самовизволення — самови́зволення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови