самовіддача

САМОВІДДА́ЧА, і, ж.

Цілковита віддача всіх своїх сил, знань, здібностей.

Коли маєш дар, успадкований від матері, від рідної пісні, від народу, то обов'язок твій – народові його й повернути! З повною самовіддачею, ще в більшій довершеності почуття й мислі... (О. Гончар);

Справжнє мистецтво вимагає від художника великої моральної і духовної самовіддачі (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовіддача — самовідда́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самовіддача — -і, ж. Цілковита віддача всіх своїх сил, знань, здібностей, зусиль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самовіддача — САМОВІДДА́ЧА, і, ж. Цілковита віддача всіх своїх сил, знань, здібностей. Коли маєш дар, успадкований від матері, від рідної пісні, від народу, то обов’язок твій — народові його й повернути!... Словник української мови в 11 томах