самовідчужуватися

САМОВІДЧУ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко.

Припиняти свої стосунки з ким-небудь; відсторонюватися від кого-, чого-небудь; самоізолюватися.

Головне .. для письменника – не самовідчужуватися від людей, бо тоді він приречений. Потрібно знати реальне життя, більше спілкуватися з людьми (з газ.);

Мушу визнати, що .. елементарні аналогії [культурологічних понять] з економічними поняттями приносять мені втіху, бо не дають змоги самовіджуватися від реальності, яку можна змінити (з газ.).