самодіяльність

САМОДІЯ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

1. Особистий почин, творча ініціатива в якій-небудь справі, активна самостійна діяльність.

В стародавніх утопічних легендах про рай поруч з ідеєю про Божу ласку чи неласку, що дає й одбирає людям рай, прокидалася ідея про людську самодіяльність, про те, що людина може той рай заслужити (Леся Українка).

2. Художня (музична, театральна, хореографічна, поетична та ін.) творчість осіб, які не є професіоналами.

Кожної суботи в училищному клубі показували новий кінофільм або влаштовували концерти, вечори художньої самодіяльності (І. Багмут);

Народні мистецькі таланти, які з тих чи інших причин не професіоналізуються, мають собі широке поле для свого розвитку й цвітіння в тім прекраснім русі, який зветься самодіяльністю (М. Рильський);

Самодіяльність – чудовий засіб прилучення народних мас до культурних цінностей, гармонійного розвитку людини (з публіц. літ.).

(1) Худо́жня самодія́льність – одна з форм народної творчості, яка включає переважно виконання творів мистецтва аматорськими колективами.

Висвітлення розвитку масової художньої самодіяльності в галузі новотворчості словесного, пісенного і музичного радянського фольклору, набутий у цій ділянці досвід мають виключно важливе значення (з наук. літ.).