1. Словник української мови у 20 томах

самозайматися

САМОЗАЙМА́ТИСЯ, а́ється, недок., спец.

Займатися спонтанно внаслідок посиленого окислення, викликаного припливом повітря або хімічною реакцією.

У дуже подрібненому вигляді фосфор самозаймається на повітрі (з навч. літ.);

Підпаливши тонку стружку електрону, показують його горіння і застерігають учнів, що електрон може самозайматись і вибухати при гасінні водою (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозайматися — самозайма́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. самозайматися — -ається, недок., самозайнятися, -меться, док., спец. Займатися (див. займатися II) спонтанно внаслідок посиленого окиснення, викликаного припливом повітря або хімічною реакцією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозайматися — САМОЗАЙМА́ТИСЯ, а́ється, недок., спец. Займатися спонтанно внаслідок посиленого окислення, викликаного припливом повітря або хімічною реакцією. Словник української мови в 11 томах