самозародження
САМОЗАРО́ДЖЕННЯ, я, с., біол.
Хибне уявлення про можливість раптового (не в ході еволюції) виникнення живих істот із неорганічної матерії.
П. Лаберенн критикує теорії сучасних учених, які воскрешають стару містичну ідею про самозародження життя, і великого значення надає тим теоріям, що обґрунтовують походження органічного життя з неорганічної матерії при певних специфічних умовах (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самозародження — самозаро́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самозародження — -я, с., біол. Уявлення про можливість раптового виникнення живих істот із неорганічної матерії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самозародження — САМОЗАРО́ДЖЕННЯ, я, с., біол. Хибне уявлення про можливість раптового (не в ході еволюції) виникнення живих істот із неорганічної матерії. Словник української мови в 11 томах