самозневага
САМОЗНЕВА́ГА, и, ж.
Зневага самого себе, приниження своїх достоїнств, заслуг.
Синочка виходила, онуки з'явилися. – Мабуть, так воно заведено, – обережно мовила Феня, щоб пригасити у Найдьонова спалах самозневаги. – Завжди батьки для дітей (М. Циба);
Показна самозневага.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самозневага — самознева́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- самозневага — -и, ж. Зневага самого себе, приниження своїх достоїнств (у 1 знач.), заслуг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самозневага — САМОЗНЕВА́ГА, и, ж. Зневага самого себе, приниження своїх достоїнств, заслуг. Словник української мови в 11 томах