1. Словник української мови у 20 томах

самозневаження

САМОЗНЕВА́ЖЕННЯ, я, с.

Те саме, що самознева́га.

Культ форми породив у сфері конфуціанських шеньші дивне переплетення почуття самоповаги з показовим самозневаженням. Норми поведінки передбачали принизливий тон кожного з представникфів обох сторін щодо самого себе (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозневаження — самознева́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самозневаження — -я, с. Те саме, що самозневага. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозневаження — САМОЗНЕВА́ЖЕННЯ, я, с. Те саме, що самознева́га. Словник української мови в 11 томах